Верхнє Синьовидне
Вернє
Синьовидне є перлиною Карпат, розташоване на злитті двох рік Стрий та
Опір, в мальовничій гірській долині, селище є одним з найдавніших
поселень в Бескидах (1240р.). В Галицько-Волинському літописі
говориться про те, що в цьому році князь Данило, повертаючись з поїздки
від угорського короля Бели, переночував в Синевідському монастирі на
Золотій горі. Зараз на місці цього монастиря є “Собор Божої Матері”.
У
різні роки тут бували Шашкевич, Головацький, Заревич, Франко. Із
Верхнього Синьовидного походить Петро Яцик, який, доробившись у Канаді
в будівельному бізнесі значних статків, став найвідомішим українським
меценатом.
Гора Городище
За
переказами на цій горі
стояв княжий замок, в якому жив князь, з своєю красунею дочкою
Ярославною. Замок зруйнували татари, підкупивши одного з бояр. А князь,
повертаючись з полювання, об’єднав залишки війська й переміг татар на
“Княжих Скелях” (див. легенду подану нище).
Легенда про Княжі скелі
На
руську землю напали татари. Війська князя та татар зійшлися в битві в
урочищі Межиброди. Князь керував битвою зі скелі, що височіла над
річкою серед лісу.
З кожною годиною становище руського війська
погіршувалося. Татари підбиралися вже до охорони князя. Особливо
пильнували за дочкою князя Ярославною, яка була настільки вродливою, що
в неї закохався татарський хан. Була вказівка взяти князівну в полон
тільки живою.
Найжорстокіша битва відбувалася на скелі, де був
князь з дочкою. Татар насунуло стільки, що скеля розкололася на двоє.
На одній стояв князь, а на другій князівна, оточена ворогами.
Щоб
не здатися ворогові, Ярославна скочила зі скелі в ріку, а хан, який
плив до скелі через річку на коні, скам’янів від горя. Татарське
військо, побачивши смерть хана, кинулося втікати, а руські воїни
знищили їх до кінця.
До цього часу збереглися скелі: Княжа,
Ярославни та Ханська. Старі люди так розповідають, а щоб переконатися,
то треба самому поїхати й подивитися.
|